За останнє десятиліття ми звикли до тривожних повідомлень з вітчизняних сіл на кшталт: «Молодь втікає у міста», «Село вимирає», «Покинуті напризволяще селяни». Так, справді з 2000 по 2010 рік лише за офіційними даними в Україні зникли 268 сільських населених пунктів. Даних за останні п’ять років немає, втім, є переконання, що статистика не краща.
Як відродити село питання не легке, втім за позитивними прикладами, які в нашій країні існують, далеко бігати не треба.
Нещодавно, голова ГО «Сучасний Світ Молоді» Владислав Шелоков мав нагоду відвідати с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області в рамках поїздки, що була організована компанією «Данон» та мала на меті продемонструвати позитивні приклади взаємодії компанії, неурядових організацій, працьовитих селях та родючої української землі.
У 2012 році було запущено проект по створенню кооперативу, до якого за бажанням увійшли сільські родини, які бажали висаджувати полуницю та продавати її, в тому числі компанії «Данон», що в подальшому використовуватиме її для виготовлення молочної продукції в Україні. Гроші на фінансування проекту були виділені ініціаторами та партнерами (близько 1,4 млн євро): компанією «Данон», МБФ «Добробут громад», USAID, DanTrade, Danon Ecosystem, Heifer International Ukraine. Також і родини частково долучились до співфінансування створення полуничних ферм. У 2012 році було висаджено 10 га полуниці, а зараз площі насаджень – 32 га (25 га кооперативного поля, 7 га сімейних ферм). У 2014 році фактична врожайність була на рівні 12,4 т/га, цього року експерти очікують показних у 14 т/га. Ще минулого року врожайність полуниці повністю покрила потреби компанії «Данон» в Україні, тож цього року, враховуючи збільшення площ насаджень та врожайності, можна говорити про експорт вирощеної полуниці за кордон.
Експортним очікуванням сприяє і той факт, що вирощування полуниці проводиться за новітніми технологіями в галузі ягідництва: на гребенях з використанням крапельного поливу. Для живлення та обробки рослин закуповуються якісні добрива та ЗЗР у провідних компаній-виробників, що мають сертифікати відповідності (обов’язкова вимога для отримання високоякісної та безпечної продукції). Крім того, організатори проекту забезпечили постійне навчання селян новітніми способами і прийомами, що використовуються у вирощуванні полуниці, для цього запрошуються провідні експерти Франції, Італії та інших країн. Тож, готова полуниця повністю відповідає європейським стандартам, а нинішній курс гривні сприяє її експортному потенціалу.
Для витримки виробничого циклу кооператив використовує камеру охолодження об’ємом 25-30 тон, яка знаходиться поруч з полями.
Цікавою особливістю взаємодії між громадою та компанією-закупівельником є те, що 20% від зібраного урожаю сім’ї можуть продавати на свіжий ринок, а 80% зобов’язуються направляти на переробку компанії, втім минулого року лише 14 тон з зібраних 248 були передані на свіжий ринок, оскільки ціна, що пропонувала компанія була вищою – отже, вигіднішою для селян.
Загалом, цей проект забезпечує роботою близько 500 сільських жителів регіону, а заробітна плата їх є найвищою, порівняно з іншими господарствами та організаціями району. Це наочно демонструє позитивну практику взаємодії людей, приватних компаній, неурядових організацій задля забезпечення економічного та фінансового благополуччя окремих сіл та населених пунктів. Тож, чому б не сприяти розповсюдженню такого позитивного прикладу і на інші регіони. Втім, для цього потрібна ініціативність, зацікавлення та працьовитість самої громади, сприяння місцевої влади, залучення потенційних фінансових донорів.
Такі підходи беззаперечно допоможуть врятувати українське село від остаточного вимирання.
