Величний, розлогий, укритий весняним цвітом. Ще вчора він шумів листям над алеєю, дарував тінь у спекотні дні, наповнював повітря тонким ароматом квітів та мовчки спостерігав за щоденним життям людей. Під його кроною хтось поспішав у справах, хтось зупинявся на хвилину перепочити, а хтось просто підіймав очі вгору, милуючись його красою.
А сьогодні — лежить на землі…
Та природа мудра.
У ній усе продумано: один стан переходить в інший, а кінець може стати початком.
Недарма Ліна Костенко писала: «І кожен фініш — це, по суті, старт…»
Саме так сталося і з цим каштаном. Його історія не завершилася!
Навіть після падіння він продовжить жити, але вже по-іншому. Деревина велета стане основою для нових історій, нових емоцій і творчих відкриттів. Із неї буде зроблено заготовки для майстер-класів, з яких “народяться” декоративні квіти та літні композиції, наповнені теплом рук і сердець, щирими емоціями.
Уже зовсім скоро ці вироби прикрасять Сирецький парк, поступово замінюючи великодній декор на новий — літній та сонячний. І в кожній деталі залишатиметься частинка каштана, його енергетика, його продовжена історія.
Це не просто оновлення простору.
Це місце, створене людьми й для людей. Тут кожен важливий, кожен може виразити себе через творчість, бути почутим і відчути себе частиною соціуму, адже спільний процес об’єднує різних людей навколо однієї ідеї.
Кожен має право на свою історію та її продовження!
