Поводження з відходами: необхідність змін

Вчора в прес-центрі ІА «Українські новини» відбувся круглий стіл на тему розробки концепції поводження з побутовими відходами під назвою: «Чисте довкілля або екологічна катастрофа: перспективи поводження з побутовими відходами в Україні на прикладі Києва та області». Основним спікером заходу виступив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, а до дискусії долучились народні депутати, депутати КМР, чиновники столиці та області, а також представники третього сектору.

Участь в роботі круглого столу взяв голова ГО «Сучасний Світ Молоді» Владислав Шелоков. Серед основних тем, що обговорювалась – це раціональне поводження з побутовими відходами, переробка сміття та зменшення навантаження на полігони.

«У столиці є власна концепція поводження з відходами, яка передбачає формування прозорого та конкурентного ринку, а також поступове зменшення кількості відходів, що підлягають захороненню. За останній рік столиці вдалося на 10% збільшити кількість сміття, яке пішло на переробку. Це стало можливим завдяки спаленню відходів на заводі «Енергія», де за рік спалюється 240 тисяч тонн сміття, яке перетворюється на тепло. Однак ці обсяги необхідно збільшувати», – пояснює Петро Пантелеєв.

Крім того, на думку чиновника, на державному рівні необхідно запровадити економічно обґрунтовані тарифи на захоронення відходів, які б спонукали перевізників до пошуку шляхів переробки. Разом з тим, представники КМДА повідомили, що до 2020 року в Києві планується зменшити кількість сміття, що буде їхати на полігони до 48%.

ssm.in.ua
Слайд: Переробка відходів у Києві у 2020 році

Коментуючи підсумки круглого столу, голова ГО «Сучасний Світ Молоді» та керівник проектів ГО «Зробимо Україну чистою» Владислав Шелоков висловив переконання, що цього показника недостатньо, адже наразі в Україні близько 7% території займають звалища і проблема потребує негайного втручання.

«В Україні зараз діє лише 1 сміттєпереробний та 2 сміттєспалювальні заводи, а в Німеччині – 60. Швеція взагалі 99% своїх відходів переробляє та імпортує сміття для переробки з інших країн. В Україні, аби змінити ситуацію, має бути радикальні підходи – запровадити обов’язковий роздільний збір сміття (для початку у всіх облцентрах та великих містах) та розробити привабливі моделі для інвесторів, які бажають побудувати сміттєпереробні підприємства: звільнення від оподаткування на 5 або більше років та запровадити податкові пільги для підприємств, які використовують вторсировину у виробництві нової продукції», – наголошує Владислав.

Також, на його думку, влада на місцях має стимулювати населення не смітити та запровадити роздільний збір сміття. Запропоновані деякими фахівцями варіанти, коли виробники упаковки мають забезпечувати фінансування її утилізації або внесення тарифу на утилізацію до платіжок за послуги ЖКГ є такими, що перекладають витрати на переробку на кінцевого споживача. Враховуючи тотальне здорожчання товарів та послуг і суттєве зниження купівельної спроможності населення – це шлях в нікуди.

«Ми сьогодні маємо катастрофічний стан з сміттєвими полігонами, які не приносять кошти, а лише наближують екологічну катастрофу, тож чому б не відкрити двері інвесторам – запровадити нульове оподаткування на переробку сміття на суттєвий період, ввести мораторій на зміну «правил гри» на цей же період, аби інвестор почувався у безпеці і розумів, що окупить свої видатки та зможе заробити? За таких умов, у нас за три-чотири роки побудували б десятки підприємств та почали б очищувати країну від сміття», – підсумовує Владислав Шелоков.

Про цю тему також говорили і під час вчорашнього радіоефіру на УР-1.